Я дуже люблю свою країну. Це поцілована Богом земля.
Але те, що з нею роблять, те, що роблять з простими людьми, дістало.
Дістав показний патріотизм. Всі понатягували вишиванки, вартість яких
починає рахуватись з суми з трьома нулями (більше, ніж пенсії, середня з/п і визначений вами прожитковий мінімум).
Дітям в школах парадний одяг-теж вишиванка.
А на які кошти її купити, коли мама трьох діток, вдова, прийшла в магазин канцтоварів на закупи до школи, маючи лише по 400 грн. на кожного, що вона може придбати, скажіть, депутати?
Підручники, які ви міняєте чи не щороку і не можете ними БЕЗКОШТОВНО забезпечити хоча би тих, кому це необхідно?
Найдешевші зошити з найгірного паперу, найдешевші і найнезручніші ручки.
Кольорові олівці, які гарно малюють, коштують 90,00 грн. Вона зможе їх придбати своїм діткам?
Я не говорю вже про вартість шкільної форми, взуття і портфельчиків. На виділені 400 грн жодного нормального з вище перерахованого придбати не можна. Жодного!
Ви перетворюєте країну на країну секонд хенд.
Ви наліплюєте на машини вишивані візерунки і прапорці і паркуєте ці машини поперек тротуарів так, що людям ні пройти не проїхати.
І сильно рекламуєте наступаючу незалежність. Схаменіться!
Досить наживатися. Згадайте про людей. Вони вже стогнуть.
Коментарі
Дописати коментар