всем не бродившив и ленивым посвящается. Умань. Дні європейської спадщини 24 та 25 вересня 2016. Позитивні емоції, нові враження та знання, фото на згадку і все просто так)))

Умань змінюється. За минулого царя правителя міста всілякі веселощі були відомі, стабільні і повторювані роками:

• Новий рік на центральній площі (і гурт "Кирпич")-з часом святкування ніби почало "затухати";
• 9 травня-парад, спорт, концерт в МБК і увечері на центральній площі...правильно, гурт "Кирпич";
• з часом, в серпні - День незалежності 
• і через місяць з хвостиком-День міста.

Аж ось, вітер змінився, влада змінилася і почала шевелитися. Сподіваюся цього шевеління вистачить надовго, сподіваюся це не тимчасове шоу для завоювання довіри електорату і набуття бажаного рейтингу. Але зараз не про те.

24-25 вересня у нас в місті вперше пройшли Дні європейської спадщини. 

"В програмів Днів - екскурсії найцікавішими куточками Умані.

Екскурсії безкоштовні. Треба лише зареєструватися."

От я і вирішила, чом би й ні? Безкоштовно можна побродити по різним місцям рідного міста. Зареєструвалась одразу на два дні та сім екскурсій.

24-го:

• педуніверситет-історія споруди
• університет садівництва, в простонародії "сєльхоз"
• підземелля католицького базиліанського монастиря
• і наостанок-Будинок вчителя-школи, діячі і писемні приналежності.

25-го я планувала відвідати:

• ЗОШ №7-про школу і школи міста;
• міські торгові ряди в ратуші на центральному ринку
• і славнозвісна Софіївка.

На жаль, другий день екскурсій я не відвідала. Жалкую? Так.
Але замість мене в Софіївку пішла одна славна дівчушка, і їй неймовірно сподобалось (за відгуками її мами), що я навіть задоволена, що все так не склалося))

Дочекаюся наступного року, і плекаю надію на повторення програми. Постараюсь побувати всюди.

Порада, якщо також будете прагнути потрапити в майбутньому на такий захід, не робіть так, як я, не записуйтесь сильно підряд, плотненько на всі походи-бо доведеться або пареміщатися, висолопивщи язика, або мати якийсь транспортий тарантас.

Далі покажу декілька знімків, які встигла зробити, доки не сіла батарея в фотокамері.
Трохи більше їх ви за бажанням можете роздивитися тицьнувши на посилання на альбом Flickr.

Тож було все так

Спершу-педунівер, можна сказати, одна із моїх Alma mater.

З історією цієї мереживної будівлі нас знайомила дуже мила дівчина,

 співробітник університету. 

Досить цікаво, зовсім не нудно повідала багато всілякого.

Будівля нинішнього педагогічного університету 20-ті роки ХХ століття.

Провела місцями, де, можливо, бродять привиди закатованих людей, 

де дошки на підлозі залишилися оригінальними з моменту будівництва, 

а отже багато чиїх кроків пам"ятають.

У сельхозі 

чудова пані бібліотекар у мереживних рукавичках продемонструвала цінні фоліанти, 

розповіла про вміння студентів і випускників

і пригостила неймовірним смаколиком, 

виготовленим власноруч за старовинним рецептом, 

розкопаним у тих-таки древніх книгах

Універ пишається своєю колекцією гербаріїв, і хоч я далека від ботаніки, та скажу-є чим пишатися! 

Ось приклад тільки однієї шафки. Уявіть, скільки там всього.

Далі до нас приєднався пес,

 але можливо йому хтось сказав, що нас поведуть невідомо куди, і він вирішив не іти в це невідомо куди з нами.

Поважні викладачі розповдали нам про рослини і мінерали.

Та коли ми дійшли

до оранжерей, 

я встигла зняти лише декількох мешканців (сіла батарея), 

а там ще багато різної екзотики,

 тож 

не виходьте з дому, з майже здохшим акумулятором))

Відвідавши того ж дня ще підвали базиліанського монастиря і музей в Будинку вчителя, ми з подругою додому практично повзли.

Та поєднавши приємне (екскурсії) з корисним (забіг по місту між вище зазначеними об"єктами), я отримала масу позитивних емоцій.

Хочу щиро подякувати організаторам і всім причетним. 

Чекаю на повторення в наступному році.

 Ще раз піду із задоволенням.

 До чого закликаю і вас.

Дякую, що читаєте))