Частина 2. До НАШОГО дому.
Від ветеринарки кошеня їхало на мені доволі сумирно. Один раз рознявчалося, я випустила його на землю і думаю: "як втече, так і буде,значить не судьба..." Але манюнє думало інакше і нікуди втікати не збиралося. Посиділо впритул біля ніг, несамовито почесалося і подарувало мені той самий серйозний погляд: "Все, їдемо далі!"
Потрібно було знайти якісь необхідні речі для початкового облаштування нового пожильця. Ми пішли у ветмагазинчик, придбали там лоточок, мисочки і першу в котячому житті іграшку, створену двоногими саме для кошаків - маленьку хутряну мишку фірми "Тріксі".
Ось вже роки він надає перевагу кото-речам саме цієї фірми. Чи то у них там й справді коти на ОТК працюють, чи то персональні вподобання, чи вибрав за якість - одному коту відомо, але мишки інших брендів стійко ігноруються.
Потім ми пішли-поїхали в продовольчий магазин за молоком.
Всі поїздки пройшли тихо, перед магазинами я застібала куртку вище і просила не висовуватись і не подавати голос, бо можуть вигнати, і здавалося, воно мене розуміє! Коли виходила з магазину, перевіряла, чи сидить воно ще в мене, чи може десь вже випало ненароком, так тихо себе поводило.
Частина 3. Дім
Ізолювати, то ізолювати. В сусідньому магазинчику випросила гарного картонного ящика, зробила з нього будочку, застелила махровими рушничками і поставила в коридорі, біля полички для взуття.
Але "не купати і не мочити" я не змогла. "Лишай - не лишай", подумала я, але воно прийшло з вулиці і має стати чистеньким.
Уявляєте, шо то таке, коли ти на вулиці невідомо скільки, постійно голодне, а тут ще й холодно і вогко. А коти дуже не люблять холод, в них температура тіла вища за людську, в нормі 37-38 градусів.
Я швиденько набрала такої добре теплої води (щоб не гарача, але рукою відчувалася як дуже приємно тепла), десь глибиною кошеняті до середини грудей.
Набираю ванну і примовляю: "Зараз підемо купатися! Ти не бійся, це приємно, зігрієшся." Ну і т.д. все як до маленької дитини. Посадила у теплу воду, воно трохо похвилювалося, але я спокійно почала змочувати його погризяну бог знає ким шубку, і воно сиділо дуже тихенько. Видно, після холодної і сирої вулиці, у теплій воді добряче відігрілося.
Викупала я його котячою шампунькою (людська шампунька не підходить!), вимокала рушничком, загорнула у інший сухенький і почала обережно сушити феном. Все, що було до того, кицун сприймав нормально, фен йому не сподобався, але він не шипів і не бився, а просто міцно притулився до мене, заховавши голову мені під лікоть, типу "очі б мої тої штуки не бачили". От так я його і сушила обережено, повертаючи увсибік, з головою, глибоко захованою десь біля мого ліктя). Голову витирала вже насухо без фену, щоб не лякати.
Потім помите, розпушене і висушене, накормила м'яском і молочком. На ура сприйняв і те, і інше. Трохи побродив по кухні і коридору (там я вирішила робити йому зону ізоляції, до кімнати не впустила), я ходила за ним навзирці, щоб не прогавити момент, коли йому припече в туалет. У манюсиків це досить швидко відбувається, якісь півгодинки - і все. Декілька разів під час ознайомлення кошеня заходило до ванної кімнати, і щоразу я йому показувала: "Ось твій туалет. Ходити, будь ласка, тільки сюди, а не деїнде. Панятна?" І виявилось, що "панятна". Коли я дочекалась моменту, і йому припекло, воно почапало в туалет, обнюхало новенький лоток, залізло, потопталося, випробувало, чи бува немає в ньому бортової качки, і коли переконалося, що все стоїть надійно, обновило. Щастю моєму не було меж. Я нахвалювала манюнього, як могла!
Поради про лоточок:
1. При виборі лоточка переконайтеся, що він добре стоїть на поверхні, що не деформоване дно, бо якщо буде стояти шатко-валко, котаусу може не сподобатися, а це буде мати неприємні для вас наслідки. )
2. Коли ваш улюбленець робить свої справи, не стійте в нього над душею, примовляючи, що він "какооой маладєєдз!" Розкажіть йому все після того, як він вийшов з туалету. Він все зрозуміє. А от стояння над душею під час таких процедур не радує нікого, навіть вас, правда ж? Поважайте право на інтимність.
Частина 4. Дім, приживаємось
Після баньки і трапези я показала котейкові його будочку, вибачилась, що він до одужання вимушений буде спати лише там, але малюк і не був проти. Я посадила його всередину, він обдивився все, обтюпав махровий рушничок, впернився, що все норм і заснув.
І проспав 9 годин без пробудження.
Я не чула ні звуку, ні писку, нічого. Черед декілька годин почала хвилюватися, чи бува воно не вмерло там, така була незвична тиша. Прийшла, придивилася, прислухалася - ні, все нормально - ми спали.
Видно, виснаження було вже на межі, і після ванни і з набитим животом, нічого іншого, окрім спати, вже не хотілося. Малюк у сні набирався сил. Відновлювався.
До речі, про ванну, такого моря бліх, які втонули у воді, я ще не бачила) Кошенятку стало легше. Чесався менше, але чесався.
І якось дивно виглядала його шубка, ніби міллю поїдена. Очі теж були якісь нездорові, біля носу якийсь наліт, а вуха величезні і бруднючі, всі в якомусь чорному нальоті.
Але робити було нічого. Була субота, і треба було дочекатися понеділка, щоб піти здавати аналізи.
І Про мишку.
Після того, як воно трохи оклигало, поїло і відіспалося, я дала кошеняті іграшку. "Здобич!" - і цим було все сказано. Воно несамовито ганяло по квартирі мишу, доки поряд не з'являлися ноги когось із нас. Миша зразу опинялася в зубах і десь у цьому маленькому тільці народжувалося страшне низьке гарчання-гудіння.
Таке саме гарчання народжувалося і коли котиську давали шматочок м'яса. Він накривав собою свою мисочку і гудів так, що я не наважувалася навіть спробувати щось там поправити в його тарілці.
Хоча за розміром воно усеньке вміщалось посидіти на моєму тапку (а я не можу похвалитись 42 розміром лапці Уми Турман, що зачепила серце Тарантіно), та десь глибоко в душі там жив великий і страшний
тигр-лев-чупакабра_погризяна_міллю-монстр_обсцикун??? \
НАЙУЛЮБЛЕНІШИЙ і НАЙКРАЩИЙ КОТИК У СВІТІ!
Яка краса. Читаєш і проживаєш з котиком його відчуття. Дякую.
ВідповістиВидалитиДякую! )
Видалити